Волшебный Сад Детства

Консультація для вихователів «Як виявити жорстоке ставлення до дитини в сім’ї»

Емоційне (психологічне) насильство.

Емоційним (психологічним) насильством є однократне або хронічне психічна дія на дитину відкидання з боку батьків та інших дорослих, в наслідку чого у дитині порушується емоційний розвиток, поведінка і здібність до соціалізації. До цієї форми насильства відносяться:

— погроза у адрес дитини яка виявляється у словесній формі без застосування фізичної сили, зневага та приниження її гідності, відверте неприйняття та постійна критика;

— позбавлення дитини необхідної стимуляції і емпатії, ігнорування її потреби у безпечному оточенні, батьківської любові, висування до дитини надмірних вимог, що не відповідають його віку або можливостям;

— однократний брутальний психологічний вплив, який викликає у дитині психічну травму;

— навмисна ізоляція дитини, позбавлення її соціального контакту.

Особливості дітей, які піддаються емоційному   (психологічному) насильству:

— затримка психічного розвитку;

— трудність  в умінні сконцентруватися;

— низька самооцінка;

— надмірна потреба в увазі;

— невміння спілкуватися з однолітками (запобіглива поведінка, надмірна поступливість або агресивність);

— неправда, крадіжка;

— нервово-психічні, психосамотичні захворювання: невроз, енурез, порушення сну та апетиту, шкіряні захворювання, астма.

Особливості поведінки дорослих, тих, що здійснюють емоційне (психологічне) насильство:

— не втішають дитину, коли вона в цьому має потребу;

— публічно ображають, лають, висміюють дитину, принижують;

— порівнюють з іншими дітьми не в її користь, постійно понад критично відносяться до нього;

— звинувачують її у всіх своїх невдачах.

Що можна зробити, щоб допомогти дитині?

Будьте уважні до дитини, постарайтесь з’ясувати причини її емоційних та поведінкових особливостей;

Запропонуйте батькам звернутися до психолога, родинного терапевта по консультативну допомогу.

Тест-опитувальник по виявленню рівня правової культури у батьків:

1. Покарання відбувається, тому що…

2. Мені доводиться карати дитину, коли вона…

3. Які покарання застосовували по відношенню до Вас батьки в дитинстві? (потрібне підкресліть: ляпас, шльопань, щипали, дряпали, били кулаками, позбавляли їжі, ставили в кут, ставили на крупу, ставили в темне місце,  позбавляли задоволення).

4. Які покарання Ви вважаєте за можливе застосовувати по відношенню до Своєї дитини?

5. Які покарання Ви застосовуєте по відношенню до своєї дитини?

6. Хто найбільше строгий з Ваших батьків? У  Вашій сім’ї?

7. Чи можете Ви в публічному місці ударити свою дитину?

8. Чи можете Ви в публічному місці підвищити голос на свою дитину?

9. За що, в якій ситуації Ви можете ударити дитину?

10. Що дратує  Вас в дитині?

11. Що дратує Вас в собі самій (самому)?

Діагностика рівня правової культури у дітей старшого дошкільного віку:

Описи проведення рівня розвитку правосвідомості у дітей старшого дошкільного віку.

Ознайомлення дітей з правами є початковий етап залучення їх до демократичних і гуманістичних цінностей, правової культури.

Дітям старшого дошкільного віку доступна система знань про права людини, чітко структурно оформлена і така, що спирається на наступні принципи відбору:

— права, зі змістом яких діти постійно зустрічаються у своєму житті;

— права, які найчастіше порушуються дорослими і дітьми;

— права, знання яких може сприяти розвитку інтересу дітей до соціальних явищ та доступні пізнанню на рівні елементарних узагальнень.

Вивчення первинних уявлень дітей старшого дошкільного віку про права дитини,та міру засвоєння ними морально – правових норм поведінки можливо шляхом проведення усного опиту, бесіди, тестування, спостереження за дитиною.

Для діагностики можливе використання наступних методик:

1. Досліди  дітей по темі: “ Права дитини”.

2. Бесіда: «Як вчинити?»

Комплекс питань до бесіди «Як вчинити?»

1. Чи потрібно ділитися іграшками з іншими дітьми? Чому?

2. Чи потрібно приймати в свою гру інших дітей, якщо вони про це просять?

3. Що робити, якщо у тебе відбирають іграшку?

4. Чи можна без попиту брати чужі речі?

5. Чи можна шуміти, коли інші відпочивають? Чому?

6. Чи можна крутитися на заняттях, заважати займатися іншім дітям?

3. Опитувальник:

1. Чи знаєш ти, що у кожної дитини є свої права?

2. Як ти думаєш, що таке права?

3. Які права є у тебе і у інших дітей?

4. Які права ти вважаєш найважливішими?

5. Хто у нас найбільше всього потрібує захисту?

6. Хто захищає права дітей?

7. Чи можеш ти сам захищати свої права і права інших дітей?

Правильні відповіді на 5-7 питань свідчать про високий рівень правової культури; 3-4 питання – про середній рівень; якщо дитина відповіла менш ніж на 3 питання, це говорить про низький рівень сформованості правової культури даного дошкільника.

Система педагогічних постулатів при організації  морального виховання:

Педагогічні постулати, знання яких допоможе педагогу в моральному вихованні дітей подолати розрив між моральними знаннями та моральною поведінкою.

1. Дотримуйтеся такого співвідношення між моральним досвідом дитини та моральними знаннями, що їй дають, коли цей досвід робить можливим використання набутих знань в поведінці.

2. Поставлення перед дітьми спеціальних завдань по виділенню загального морального змісту різноманітних вчинків та вираження його у словесній формі.

3. Спонукати дітей ставати перед собою моральні запитання і надавати допомогу у пошуках відповідей.

5. Озброїти дітей спеціальними засобами, які потребують використання моральних знань та впровадження моральних спонукань в поведінці, навчання дітей відповідним формам моральної (правової) поведінки.

6. Постійне оцінювання поведінки дітей з точки зору тих норм, якими вони бажають оволодіти.

ВЕРНУТЬСЯ К СОДЕРЖАНИЮ