Волшебный Сад Детства

Система М. Монтессорі користується світовим визнанням і набула широкого поширення — чудовий приклад ефективної практичної реалізації ідей вільного виховання, потужної гуманістично орієнтованої педагогічної течії, була представником вільного виховання.

Марія Монтессорі — італійський лікар, педагог, яка створила свою оригінальну систему виховання дітей дошкільного та молодшого шкільного віку.

Для впровадження своєї системи створювала для дітей 3 — 6 років дошкільні установи — будинки дитини (вперше були відкриті в 1907 р. в Римі). Це заклад повинен був стати «місцем, спеціально пристосованим для того, щоб діти, не потрапляючи під вплив навчання могли вбирати в себе культуру, розлиту в навколишній їхній обстановці». Будинки дитини, за задумом М. Монтессорі, повинні знаходитися поблизу або внизу того будинку, де живуть діти, має бути дотриманий принцип «школа всередині будинку».

«Будинок дитини має подвійне значення: значення громадське, обумовлене тій його особливістю, що він — школа всередині будинку і чисто педагогічна, яка полягає в перевірці методів виховання дітей» — писав педагог. У ньому передбачено наявність приміщень для індивідуальних і групових занять, оснащених спеціальною дитячої меблями, внутрішнього дворика, де діти знайомляться з природою (рослинами, дрібними домашніми тваринами). Монтессорі розроблені вимоги до режиму дня, харчування, гігієни дітей. Будинок дитини повинен стати власністю батьків і міститися на кошти, які від їх кварплати, і батьки мають безпосередньо можливість спостерігати життя дітей в ньому.

Досвід роботи цих установ в 1909 р. був представлений в книзі «Метод наукової педагогіки», що вийшов в Римі. Книга викликала величезний інтерес. Перекладена на різні мови, вона стала дуже популярною і сприяла, як і інші, поширенню запропонованого методу в різних країнах світу, в тому числі і Росії.

Монтессорі вела активну громадську діяльність, відстоюючи необхідність розвитку установ для дітей. Вона підкреслювала, що для цього потрібна планомірна систематична робота, державна підтримка. Вона активно пропагувала свою систему у Великобританії, Франції, США, Іспанії та інших країнах, читала лекції, створювала школи, організовувала міжнародні конгреси.

Філософські погляди Монтессорі з її переконаннями в тому, що існує «космічний план» розвитку Всесвіту, де кожен об’єкт або суб’єкт виконує призначену йому функцію за допомогою саморозвитку. Дитина координально розвивається від дорослого тим, що володіє особливою формою розуму — «вбираючим мисленням». Вона будує особистість у взаємодії з навколишнім її предметним та соціальним середовищем, відповідно до глибоко індивідуальним и притаманним тільки йому «будівельним планам».

Виховання Монтессорі розуміє як активне сприяння нормальному розвитку життя в дитині. Вона виділяє у вихованні 2 мети: біологічну, спрямовану на полегшення природного психофізичного розвитку особистості, і соціальну, тобто підготовка індивіда в житті в навколишньому його середовищі. Обидві сторони виховання тісно пов’язані між собою, переважання тієї чи іншої залежить від віку дитини. Так, переважаючою стороною виховання дитини віком 3-7 років є виховання почуттів.

Монтессорі прийшла до ігнорування прямої активної виховуючої ролі педагога, так як вважала, що дорослі, нав’язуючи дітям власні установки, в тому числі моральні, гальмують їх природний розвиток. Монтессорі ідеалізувала дитини, вважаючи, що для його природи спочатку притаманні духовна краса і багатство.

Обов’язок вихователя — розрізняти, які вчинки необхідно зупиняти, а які — тільки спостерігати.

Монтессорі ставить проблему виховання вільної дитини, для цього йому треба допомогти оволодіти тим, що потрібно для самостійного життя. Ефективним засобом вільного розвитку є організація життя Будинку дитини (наприклад, залучення до приготування їжі, миття посуду). Необхідно виробити активну дисципліну, і перше, що повинна засвоїти дитина — це відмінність між добром і злом.

«Наша мета, — стверджувала Монтессорі, — дисциплінувати для діяльності, для праці, добра, а не для нерухомості, пасивності і слухняності». В цьому полягає розуміння свободи М. Монтессорі.

Головна задача вихователя — створити умови, які відповідають його самовихованню і самонавчання. Діти вільно вибирають заняття, але виконують його так, як задумав педагог.

Основою навчання в дошкільному і молодшому шкільному віці Монтессорі вважала сенсорне виховання. Суть її методу — це вільна робота дітей в створеній педагогом розвиваючої предметно-просторового середовища. Ефективність в навчанні обумовлюється виділенням особливих «сензитивних» періодів підвищеної сприйнятливості дітей від народження до 6 років до певних впливів навколишнього середовища. Всього їх 6: сензитивні періоди розвитку мовлення, «почуття порядку», рухів, дій, органів почуттів, соціальних навичок і сприйняття дрібних предметів.

Необхідною Монтессорі вважала введення гімнастики (мускульного сприйняття), тобто ряду вправ, мета яких полягає в тому, щоб «приходити на допомогу нормальному розвитку фізіологічних рухів». Вона виділяла вільну гімнастику (марширування, деякі фребелевські ігри зі співом) і вільні ігри (у м’яч, з лопатками, візками тощо). Особливе місце займає виховна гімнастика, куди входять обробка землі, догляд за рослинами, тваринами, а також вправи для губ, зубів і язика.

Для розвитку органів почуттів, практичних умінь Монтессорі запропонований стандартизований дидактичний матеріал, який широко використовується в сучасній практиці дитячого садка. Сенсорний матеріал складається з системи предметів, упорядкованих відповідно до їх фізичними властивостями. Класифікуючи сенсорні матеріали, вона виділяє матеріали для виховання тактильного, термічного, баричного стереогностичного почуття, смаку, нюху, слуху та зору. Остання група включає матеріали 3 підгруп: для розрізнення розмірів, форм і кольорів.

Знайомство з матеріалом починається з демонстрації педагогом раціонального способу роботи з ним, а потім проходить самостійна вільна діяльність дитини.

Основна форма виховання і навчання — самостійні індивідуальні заняття дітей і спеціально розроблений Монтессорі індивідуальний урок, основа якого стислість, простота і об’єктивність. Кожен урок повинен проходити на основі вже наявної у дітей «гостроти різного сприйняття, яка досягається тільки шляхом самовиховання» і складається з 3 періодів:

1. асоціації сенсорного сприйняття з назвою (показується і називається колір);
2. розпізнавання предмета за назвою («Дай мені червоний»);
3. запам’ятовування назв предмета («Якого він кольору?»).

Колективно проводяться музичні та гімнастичні заняття, заняття з обслуговуючої праці.

Монтессорі детально розроблений метод навчання грамоти та письма. Запропоновано методику початкового навчання рахунку, малюванню, ліпленню в дошкільному і молодшому шкільному віці.

.

В 1905 году в США был создан Liberty Bell (колокол свободы или однорукий бандит), который стал популярным и доступным во всем мире. Популярными и даже легендарными уже давно стали автоматы 777, в которые можно играть онлайн http://multi-gaminators.com/slots/777.php или традиционно в казино.